Приїхала сьогодні вранці в заміський супермаркет купити їжу. І всередині, і на вулиці — людей обмаль про це розповідає Марічка Падалко, передає Корупція.Стар
Розраховуюся на касі, підходить до мене дорослий чоловік, виглядає трохи знервованим і навіть роздратованим.
— Девушка, это ваша машина на парковке (такой-то марки такого-то цвета)?
— Ну… так … (починаю хвилюватися…)
— Номер начинается (так-то так-то)?
— Так, це моя машина.
В голові прокрутила вже всі можливі сценарії — від поганих до дуже поганих, добре пам’ятаючи, що на напівпорожній парковці я точно не могла нікому нічого заподіяти. Цей чоловік, схожий на покупця, що так само приїхав по продукти, продовжує:
— Я уже вас целых двадцать минут жду!!!! Вы уронили деньги, когда выходили из машины.
І простягнув мені мої 400 гривень.
Я тільки встигла сказати «дякую» з круглими очима, і він швидко втік.
