Веселе, смачне і цікаве свято, яке прийшло до нас від древніх слов’ян, українці відзначатимуть з 12 по 18 лютого включно.
Ще з давніх часів кожен день Масляної мав певні назви і значення. Святковий тиждень ділилася на вузьку Масляну, що включає в себе 3 перші дні, і Широку, якій відвели 4 дні, передає Ukr.Media.
У перші три дні наші предки поєднували роботу і святкування, а вже в другій половині віддавалися масовим гулянням.
За кожним днем Масляної були закріплені усталені обряди, які проводилися в певній послідовності.
Загрузка...
понеділок – Зустріч;
вівторок – Загравання;
середа – Ласунка;
четвер – Розгуляй;
п’ятниця – Тещині вечори;
субота – Посиденьки зовиці;
неділя – Прощений день.
У перший день свята,понеділок, зустрічали Масляну. У цей день родичі зустрічалися один з одним. Ходили в гості до хрещених, до сватів, до всієї рідні. Було прийнято кататися з крижаних гірок: чим далі їдуть сані з гори, тим кращим буде врожай за повіррям
Вівторокбув відведений під ігри, забави, нестримні веселощі. Загравання знаменувалися тим, що молоді хлопці знаходили собі наречених, і дівчата не залишалися осторонь, крадькома задивляючись на майбутніх наречених.
Посередахтещі запрошували в гості зятів і пригощали їх млинцями, тому й ім’я у цього дня таке смачне – Ласунка.
Начетвертийдень, в “розгуляй”, влаштовувалися цілі маскаради, гуляння на вулицях, веселі ігри на свіжому повітрі. Вони тривали до ранку.
Після тещиних частувань зяті намагалися віддячити їм. Поп’ятницяхтещі гостювали у зятів, які пригощали їх млинцями і солодощами.
Усуботубуло прийнято пригощати рідних чоловіка: молода невістка запрошувала їх до себе в гості, а зовиць (це сестри чоловіка) навіть обдаровувала подарунками.
Загрузка...
У Прощенунеділювсі просили один у одного прощення, молодята обдаровували подарунками батьків. Завершувалася галаслива Масляна спалюванням опудала, символдовгої зими, якої прийшов кінець.
На Пущенні, чи Сирному тижні немає посту в середу й п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.
Під час свята українці частіше їли вареники, а не млинці. Але в деяких областях дійсно було прийнято пекти і млинці. Млинці – це символ сонця, завдяки якому наші предки сподівалися скоріше заманити весну в свої краї і розпрощатися із зимою.
