Ти вмикаєш комп'ютер і пропадаешь в ньому. Дитина кличе тебе грати як завжди, в самий непідходящий час. Лізе зі своїми дурницями. Це дратує. "Як ти не розумієш, у мене важлива справа." "Іди, відстань, не відволікай." Пройде кілька років, і ці слова повернуться до тебе як раз в той момент, коли для тебе буде важливіше всього на світі поговорити з рідною людиною, просто побути поруч. Бумеранг.
Найцікавіші мультики, найтурботливіші няні, бабусі, вихователі не замінять батьків. Мама і тато - головні люди в житті дитини. Дитина потребує тебе саме зараз. Так буде не завжди - діти швидко ростуть. Скоро він перестане проситися на ручки, щоб покликати тебе будувати будинок з кубиків або грати в футбол. У нього з'явиться свій світ, в якому для тебе не знайдеться місця. І тоді на твій поклик дитина не побіжить з променистою усмішкою, а лише з досадою огризнеться - ну що знову тобі від мене треба? Бумеранг. Більше половини мам і тат читають ці рядки, включивши дитині мультики. Зізнайся, твоя дитина теж зараз перед екраном? А що, зручно! Подивися телевізор, займися чимось сам, не лізь зі своїми дурними питаннями, не заважай. Але пролетять роки, і те ж саме почуєш ти. Бумеранг. Коли-небудь все піде в минуле ... кар'єра, друзі, важливі справи. У тебе залишиться тільки сім'я. Твоя сім'я і твої діти. Зумій зберегти їх зараз. Вимкни комп'ютер Все справи почекають. Обійми дитину. Давай поговоримо, Ти моя найближча і найрідніша людина. Я дуже люблю тебе. Все так просто. І ось він уже в дорозі - Бумеранг любові і щастя!
